Навігація


Історія села Ксаверове

Картка с.Ксаверове

с.Ксаверове (Ксаверівська сільська рада, КОАТУУ:7120384501, ЄДРПОУ:626358288)
Населення:327
Адреса:19516, Черкаська обл.,Городищенський район, с.Ксаверове,вул.Центральна,47
Староста:Руденко Борис Іванович (тел.04734-22745)


Село Ксаверове

      Розташоване за 16 км від районного центру–міста Городище та за 83 км. від обласного центру міста Черкаси.  Площа населеного пункту -1914,1 га,територія Ксаверівської сільської рад–206,75 га. Населення-327 осіб.

      Село Ксаверове–адміністративна територіальна одиниця. Історичні джерела не називають сьогодні точного часу заснування села. Все ж розкопки археологів стверджують, що саме древляни дали початок нащадкам наших праотців, а благодатна природа сприяла тому, щоб саме ця територія була заселена. На незайманих землях селилися розігнані з Січі запорожці. І , як твердить легенда, один з козаків поселився далі від ока людського, в розлогому яру ,оточеному дубовим лісом. Через яр протікала смачна, кольору міді, вода. Згодом на цьому ж місці поселилося ще кілька запорожців. Виник хуторець,який носив назву Дубове. Минали роки , і вже поруч з хатами нащадків козаків появилися кілька мазанок, які належали панам Потоцьким. Саме звідси беруть витоки легенди про назву села. Одна з них гласить, що з виходом заміж доньки Потоцьких Ксаверії , хутір в її честь стали називати Ксаверіїв або поселенням Ксаверове.

     Інша легенда пов’язує назву села з іменем Ксаверія Любомирського, місцевого пана. Є ще одна легенда: економ пана Ксаверія Любомирського був Савелій, чоловік тямущий, до того ж , на відміну від пана Ксаверія, він постійно проживав в селі. Саме в його честь село назвали Савелівкою, пізніше Ксаверівкою , а згодом Ксаверове. (Матеріали взято із книги «Сказания о населенних месностях Киевской губернии» за 1864 рік, автор Л.І.Похілевич). Село ділилося на кутки: Снігурівка, Нещадимівщина, Керушівщина, Курявівщина, Малютівщина- пов’язані з прізвищами родин , що там проживали: Снігурі, Нещадими, Куряві, Малюти. Куток Тополі – на вулиці росло безліч високих тополь,які належали панові. П’ятихатки – ще тоді коли село належало панові, багаті селяни почали викуповувати в нього землю. Першими переселенцями на теперішньому кутку було 5 селян. За кількістю перших п’яти поселенців і назвали куток. Яр–назва кутка сприяли самі природні умови: він глибокий посередині протікає річка, навколо якої селилися люди. Могила – посередині кутка розміщений високий горб, могила. З жовтневими подіями пов’язана назва кутка Жовтневе. По реформі 1861 року селяни отримали по 3,5 десятин землі, панові належало близько 500. В 1905-1907 роках відбувся перший збройний селянський виступ проти пана. Ватажками селянського руху були Аркуша Харитон, Кирпатий Денис, Сабалдаш Іван, Рада Яків.  1929 рік – в селі заснований колгосп.  Перший голова – Охріменко Олекса Омелькович. Колгосп носив назви : «ім. Кріпської», «Ворошилова», «20 років РСЧА».
В роки укрупнення господарств по приєднанню до Калинівки-«Жовтень», з приєднанням до Хлистунівки — дільниця колгоспу «ім.Котовського». В 1988 році — колгосп «Прогрес». В даний час в селі діє товариство з обмеженою відповідальністю «Берег».  В роки Великої Вітчизняної війни на фронтах з ворогом билися 172 жителі села, 113 з них не повернулися  до рідного дому, їх імена викарбувані на стелах Обеліска Слави, реконструйованому в 1994 році. 64 учасники нагороджені орденами та медалями. На сьогодні в селі залишилось 2 інваліди ВВВ. Гордість нашого селі – школа , збудована в 1995 році на кошти чорнобильського фонду. Перша школа була відкрита в селі в 70-х роках 19 століття. Охоплювала навчання 20 відсотків дітей шкільного віку. Із 40 учнів школу закінчували  лише 10-12.З пошаною згадують в селі прізвище Обломського, який ввійшов в історію як народний учитель. В 1918 році в селі відкрита початкова школа. В лютому 1944 році села звільнили від фашистських загарбників. До школи , де в роки війни фашисти розмістили конюшню, 1 вересня 1944 року пішли діти.